Світ поступово переходить у нову фазу розвитку технологій – Інтернет речей. Про те, як кавомолка буде за вашою спиною пліткувати з фітнес-браслетом щодо того, що ви знову прогуляли спортзал, і те, як після цього настане ера «Інтернету всього» – читайте далі.
Уявіть собі ситуацію, коли фітнес-браслет передає інформацію про фізичну активність користувача на поточному тренуванні холодильнику з вимогою підібрати оптимальне харчування після тренування. На екрані холодильника відображається список страв, які можна приготувати з наявних в холодильнику продуктів з правильним поєднанням жирів, білків і вуглеводів, необхідних для досягнення поставленої вами мети (схуднення, набору маси або збереження поточної ваги). Кожна назва супроводжується детально розписаними інструкціями з їхнього приготування. А після того, як людина вибрала страву, натиснувши на сенсорну панель холодильника, приготувала її і вказала з’їдену кількість, холодильник передасть інформацію мобільному додатку, що рахує добову кількість калорій, а також білків, жирів і вуглеводів. При цьому, найбільш просунуті моделі зможуть навіть докірливо витріщатися сенсором, якщо ви дозволите собі зайве тістечко. Фантастика, чи не так? Так, але насправді, тільки частково, більш того, повна реалізація цього сценарію – справа найближчого майбутнього.
Ця ситуація може бути втілена в життя в тому випадку, якщо побутові прилади та інші електронні пристрої будуть підключені до Інтернету і навчаться обмінюватися між собою інформацією, виконувати команди, відправлені з інших пристроїв – компонентів цієї глобальної мережі. Реалізація цієї концепції отримала назву Інтернету речей – «Internet of Things». Вперше термін був запропонований в 1999-му році. А кількісний перехід від «Інтернету людей» до «Інтернету речей» відбувся в 2008-2009 році: саме в той період кількість пристроїв, підключених до Інтернету, перевищила кількість інтернет-користувачів.
Незважаючи на фантастичність ситуації, описаної на початку статті, вже зараз можна стверджувати, що Інтернет речей – це набагато більш близьке майбутнє, ніж нам здається. Ось кілька найвідоміших прикладів реалізації цієї концепції. Фітнес-браслети здатні передавати інформацію про переміщення користувача мобільним пристроям (смартфонам і планшетам), а «розумні» годинники і зовсім працюють у зв’язці з мобільними телефонами і обмінюються з ними даними. Google Glass не просто підключені до Інтернету, вони можуть використовувати елементи доповненої реальності для демонстрації різноманітної інформації на мініекранах, вмонтованих в скельця окулярів. Інтернет-телевізорами сьогодні не здивуєш навіть людей, що не особливо обізнані у сучасних технологічних трендах. Різного роду датчики і сенсори, здатні передавати інформацію на довколишні пристрої, повсюдно використовуються як в логістиці та торгівлі, так і у фермерському бізнесі.
Підключити інтернет зараз можна не тільки для дому. Вже зараз до мережі підключають автомобілі, які можуть у режимі онлайн отримувати мультимедійний контент, наприклад, відтворювати музику з iTunes, а також оновлювати інформацію про дорожню ситуацію і погодних умовах.
Вже є собачі нашийники з підключенням до Інтернету, що передають інформацію про місце знаходження домашньої тварини. Радіоняні, системи відеоспостереження, що транслюють картинку з дверного вічка на смартфон користувача, датчики рівня диму і стану повітря, керовані в режимі онлайн – всі ці речі доступні вже зараз. Наприклад, компанія SmartThings, яку нещодавно купив південнокорейський гігант Samsung, що випускає датчики і контролери, що дозволяють за допомогою смартфону керувати різними пристроями, встановленими в будинку. Компанія Notifon виробляє пристрій, який може навчити будь-який об’єкт в будинку відправляти повідомлення на мобільний пристрій господаря. А в майбутньому Інтернет речей пошириться на більш глобальні системи, наприклад, буде використовуватися в роботі інтелектуальних систем організації дорожнього руху, яка зможе запобігати пробкам і аваріям, або ляже в основу систем утилізації відходів.
Наближення Інтернету речей робить актуальними велику кількість різноманітних питань, пов’язаних як із захистом переданої між пристроями інформації, так і з юридичними і психологічними проблемами взаємодії користувача даних і пристроїв. Втілення в життя концепції Інтернету речей призводить до необхідності вирішення цілого ряду технічних питань, наприклад, проблеми енергоживлення датчиків і сенсорів. Очевидно, що вони будуть працювати без підключення до мережі електроживлення, а часто і без акумуляторів, а їх величезна кількість вимагає розробки спеціальних технологій, наприклад, отримання енергії з вітру або від вібрації.
Глобальність етичних проблем, які будуть супроводжувати поширення Інтернету речей, нам зараз складно усвідомити повною мірою. Проте вже можна припустити, що така кількість підключених пристроїв і інформації про користувачів, що циркулює в мережі, дозволить рекламщикам мати найдокладніші портрети своєї цільової аудиторії і, відповідно, продавати клієнтам таргетовану рекламу, повністю відповідну їхнім запитам. Така реклама буде відображатися не тільки у вікні браузера або на мобільному пристрої. Не виключені «послужливі» рекламні підказки й на інших пристроях, наприклад, на інтерактивних сітілайтах по шляху проходження споживача. Однією ініціативою Google тут вже буде не врятуватися – від сітілайта не відкупишся.
Футуристи і фахівці в технологіях називають Інтернет речей проміжним етапом на шляху до нового витка розвитку технологій – до мережі чергового покоління, названого «Інтернетом всього». У цій мережі просто не буде існувати пристроїв, що працюють в режимі «офлайн», а Інтернет буде те саме що електрика – без нього просто не зможе функціонувати жодний електронний пристрій. Сьогодні складно собі уявити, яким буде наше життя в «Інтернеті всього», проте вже зараз можна припустити, що сховатися від всевидющого ока такої воістину глобальної мережі буде практично неможливо. Особливо коли ти береш з розумного холодильника зайве тістечко.